Джерелом ризику є невизначеність величини того чи іншого показника в майбутньому. Однак, не знаючи якими в точності будуть ці величини у майбутньому, часто вдається оцінити границі їх коливань, спостерігаючи певні закономірності або висуваючи гіпотези щодо них.
Побудована модель зі статистично значущими оцінками її параметрів дає можливість оцінювати фінансові інструменти, що залежать від випадкових факторів, як передбачено, наприклад, в МСФЗ 9. Модель також може використовуватися для прогнозування збитків, як наслідків ринкових коливань для фінансової інституції в цілому, що передбачено Basel II. Вибір типу моделі має відповідати поставленому завданню. Часто буває, що найпростіша модель може виявитися придатною для адекватного вирішення деякого обмеженого кола практичних задач.
Описаний вище модельний підхід, що планується для запровадження на українському ринку, буде вкрай складно практично започаткувати.
Всі фази, за виключенням третьої, потребують статистичних часових рядів даних за досить великий період спостереження, що є достатнім для виконання відповідних оцінок. На жаль Держстат України часто змінював формат представлення даних, їх структуру, а також цінові бази розрахунків деяких показників; періоди фіксації даних (рік, квартал, місяць) для предикторів моделі часто виявляються різними, що унеможливлює їх використання в одній моделі; кількість періодів збирання даних часто не відповідає мінімальним вимогам щодо потужності статистичних тестів; дані збираються за різними системами кодування КВЕД, що унеможливлює співставлення різних періодів; данні за ті самі періоди або на ту саму дату, що були оприлюднені в різні періоди, часто суттєво різняться; наявні значні технічні складнощі отримання історичних статистичних даних у зв'язку з тим, що вони оприлюднюються у форматах, непридатних для автоматизованої обробки.
В процесі практичного впровадження Фази 3 слід враховувати, що стохастичні закони, які відомі та використовуються для моделювання в умовах розвинутих ринків, ґрунтуються на припущеннях щодо не можливості арбітражу та, як правило, використовують ризик-нейтральну міру. Прийнятність цих гіпотез для українського ринку, наскільки відомо, не перевірена. Більш того, наявних ознак про невідповідність вказаних гіпотез українським реаліям більш ніж достатньо. Проте все це не зупиняє деякі українські банки використовувати «західні» моделі своїх європейських материнських структур, незважаючи на сумнівність первинних гіпотез для українських ринків. Так само чинять і певні міжнародні аудиторські компанії, що консультують в Україні щодо впровадження, наприклад, МСФЗ 9 в українських банках.
Огляд моделей за типами та сферами застосування, що використовують фінансові інституції.
|
що використовуються учасниками фінансовому ринку, за типами та сферами застосування.
Структурований перелік моделей, які знаходяться у вільному доступі, представлені на нашому сайті або можуть бути розроблені та впроваджені нами за замовленням
Сфера застосування
|
Моделі
|
Ринковий ризик
|
|
Кредитний ризик
|
|
Операційний ризик
|
|
Ризик ліквідності та процентний ризик
|
|
Страхові моделі
|
|
Комплаенс ризики
|
|
Сфера застосування
|
Моделі
|
Управління інвестиціями та корпоративні фінанси
|
|
Підтримка рішень
|
|
Ціноутворення складних фінансових інструментів
|
|
Економетричні моделі
|
|
Моделі трейдингу
|
|
Маркетингові моделі
|
|